Диво глобального ринку — ананас за 99 центів

Кілька разів на рік у моєму місцевому продуктовому магазині продаються цілі свіжі ананаси по 99 центів. У вашому, імовірно, також. Щоразу, бачачи це, я не можу не дивуватися прогресу людства.

Ананас — не новий фрукт. Уперше його культивували народи майя та ацтеки в Південній і Центральній Америці тисячоліття тому. Племена таїно привезли ананас із собою, коли мігрували на Кариби приблизно у 250 році нашої ери. Європейці та північноамериканці не куштували цього золотистого смаколика до колонізації та початку процесу обміну, що відбувся після відкриттів Колумба й призвів до глобальних змін у сільськогосподарських культурах і національних кухнях. За той самий короткий проміжок часу в європейські країни привезли продукти Нового Світу, і вони настільки там прижилися, що без них уже не можна уявити національні страви: ірландці отримали першу картоплю; а італійці — томати.

Коли ананаси були вперше імпортовані в Європу і Північну Америку, вони були неймовірно дорогими. Їх везли з Карибських островів, але без холодильників вони швидко псувалися і легко пошкоджувалися. Вартість одного ананаса могла сягати 8000 доларів (у перерахунку на сучасний курс долара).

Ананаси найчастіше орендували погодинно, настільки вони були рідкісними, дорогими й цінними. Їх дарували важливим людям, використовували як центральну прикрасу пишних званих обідів та інших заходів, де гості могли помилуватися на цю екзотичну дивину. Люди носили з собою ананаси, щоб продемонструвати високий статус, або вирізали з них хитромудрі фігури. Вони були занадто цінними, щоб просто їсти їх. Лише після того, як ананас відпрацьовував своє важливе призначення і його м'якуш перезрівав, людина могла скуштувати плід на смак.

Посуд, тканини, меблі та архітектура незабаром стали прикрашатися мотивами на тему ананасів, настільки тісно вони асоціювалися з багатством і розкішшю. Оскільки ананас на обідньому столі став символом привітної та щедрої гостинності, характерна форма ананаса стала з'являтися на предметах для гостей (стовпчиках ліжка, рушниках для рук, свічниках, вхідних дверях).

Менш вибагливі любителі фруктів могли спробувати продукти з ананаса, законсервовані в більш придатній для зберігання формі на екваторіальних плантаціях. Зацукрований або сушений ананас, а також лікер, приготований з ананаса, почали входити в кулінарні книги середнього класу.

У Європі з її помірним кліматом вирощування ананаса стало радше елітарним хобі та сільськогосподарського використання не мало. Перші спроби виростити бодай декілька ананасів за сезон вимагали величезних зусиль і витрат. Щоб виростити дослідний зразок у саду Челсі 1723 року, використовувалися величезні теплиці, що обігрівалися печами. Садівники Версаля змогли виростити один екземпляр через десять років. Протягом наступних 70 років різні англійські аристократи будували у своїх заміських маєтках скляні «ананасні теплиці» з підігрівом, але великими успіхами вони похизуватися так і не змогли.

На початку XVIII століття виробництво ананасів перемістилося на плантації Ямайки, на які на той час претендувала Велика Британія, де поневолені африканці вирощували й збирали плоди в жорстоких умовах.

Виробництво цього фрукта на рівні підприємств було успішним і на Гаваях, де собівартість продукції підтримувалася на низькому рівні коштом дешевої землі та експлуатації корінних гавайців. На острови прибували іммігранти з Європи й Азії, готові садити та збирати фрукти на експорт.

На відміну від інших фруктів, ананас після збору припиняє дозрівати й набирати солодкість. Щоб плоди могли витримати подорож, їх часто збирали зеленими, що призводило до погіршення смаку. Коротший шлях доставлення дав змогу більшому відсотку фруктів досягати основних ринків у придатному для продажу стані, що давало окремим місцевостям, включно з Гаваями, додаткову конкурентну перевагу.

До кінця XIX століття хтось мав принести туди, де росли ананаси, передову технологію консервування. Кілька фірм намагалися це зробити. Нарешті фрукти можна було доставляти в близькому до свіжого вигляді без надмірного пошкодження і псування. Але високі американські тарифи на гавайські товари не дозволяли консервним заводам отримувати прибуток. Фірми-першопрохідці закривалися одна за одною.

У 1898 році США анексували Гаваї, і незабаром після цього туди прибув 22-річний підприємець Джеймс Доул (James Dole). Він став успішним виробником ананасів, але в тих умовах і не могло бути інакше. «Ананасовим королем» Доула зробила механізація очищення та перероблення плодів (імовірно, його виробничі механізми могли переробляти 100 ананасів щохвилини) та сприятливіші торговельні відносини зі США, ніж були в його попередників.

Протягом короткого часу Гаваї зайняли настільки панівну позицію на ринку, особливо у виробництві ананасів, що термін «гавайський» тепер використовується як синонім фрази «містить ананаси». На піку свого розвитку Гаваї постачали 80% ананасів у світі; зараз цей показник становить менш як 10%. Компанія Dole Food Company залишається одним із найбільших у світі виробників ананасів, але оригінальна плантація перетворилася на тематичну туристичну пам'ятку. Це друге за відвідуваністю місце в штаті, де туризм є головною галуззю економіки. Найвідвідуванішим об'єктом є національний меморіал Перл-Гарбора.

За останні 20 років виробництво ананасів перемістилося в місцини, де чудовий клімат поєднується з прийнятними витратами: Коста-Рику, Індонезію, Таїланд і Філіппіни. Хоча зарплата на плантаціях декому здається низькою, робота в сільському господарстві та переробленні ананасів — це, як правило, найкращий варіант для тих, хто на неї погоджується. І в цьому головна відмінність від колоніального й рабського минулого, коли цей фрукт, як не дивно, був у багато разів дорожчим.

Зараз торгівля ананасами дуже промислово розвинена. За тиждень до збору врожай обприскують хімічними речовинами, що сприяють дозріванню фруктів, — тими самими, які виділяють стиглі банани. Рефрижераторні установки на кораблях, літаках і вантажівках дають змогу доставляти цілі ананаси свіжими по всьому світу, при цьому відсоток побитих чи гнилих фруктів мінімальний. У продуктових магазинах успішно продаються цілі свіжі ананаси, очищені та підготовлені ананаси, консервовані ананаси й всілякі цукати з ананаса. Якщо ви хочете спробувати ананас сьогодні, майже в будь-якій точці світу ви можете купити його менш ніж за долар.

Колись ананаси були предметом вищої розкоші, які (завдяки поєднанню вдосконалення промислових процесів, спеціалізації та перенесення виробництва в регіони з граничними перевагами у вирощуванні ананасів) стали доступні практично кожному. Коли найлегендарніші предмети розкоші минулих століть стають повсякденними й доступними, ми завжди дякуємо за це спеціалізації та ринковим інноваціям.

Цю статтю люб'язно надали Лаура Вільямс і Американський інститут економічних досліджень на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution версії 4.0. З оригіналом можна ознайомитися тут.